Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля за 3-23 листопада 2022 року
Визнана Європарламентом, Радою Європи та Парламентською асамблеєю НАТО країною-спонсором тероризму, росія знову обстріляла Запорізьку АЕС, вчергове поставивши світ на грань ядерної катастрофи. Окупанти продовжують атакувати цивільну інфраструктуру України, створюючи гуманітарну катастрофу та забруднюючи довкілля.
З 6 по 20 листопада в Шарм-ель-Шейху (Єгипет) пройшла COP27 - 27-ма Конференція Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату. Україна, яка до того багато років брала участь у події, вперше була представлена окремим павільйоном.
«Подолання наслідків війни та зелене відновлення - такими є пріоритети нашої довкіллєвої сфери сьогодні», - на цьому на СОР27 наголосив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. Він також детально розповів про нищівні для довкілля наслідки російського вторгнення в Україну.
«Ліси, річки, надра, ґрунти, повітря – немає такої екосистеми, яка б не зазнала руйнівних наслідків. Про це сьогодні говорить вся Україна, про це говорить головний Кліматичний саміт року, про це говорить увесь світ. Ми зареєстрували понад 2,200 екологічних злочинів росії на території нашої держави. Збитки нашому довкіллю вже становлять понад 38 млрд євро, і кожен день війни збільшує цю суму. А безпосередня шкода клімату внаслідок російської агресії становить мінімум 33 млн тонн СО2 в атмосферу», - акцентував Руслан Стрілець.
За 2 тижні роботи конференції павільйон відвідали понад 4500 учасників. Серед них Спеціальний представник Президента США з питань клімату Джон Керрі, американська дипломатка, адміністраторка Агентства США з Міжнародного розвитку USAID Саманта Павер, спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі, президент СОР26 Алок Шарма та інші високопосадовці та представники делегацій країн з усіх континентів світу, журналісти, науковці та представники міжнародних та неурядових організацій.
В павільйоні України на COP27 відбулося 30 заходів з провідними світовими та національними експертами і науковцями. Переглянути відеозаписи цих заходів можна на Youtube-каналі Міндовкілля.
За підсумками роботи павільйону понад 50 матеріалів про Україну було опубліковано як у провідних світових медіа (CNN, BBC, Reuters, TIME, Washington Post, Euronews), так і в національних ЗМІ - від Аргентини до Марокко, Єгипту та Японії.
15 листопада на на саміті «Групи двадцяти» Президентом Володимиром Зеленським було озвучено головні українські меседжі, спрямовані на настання справедливого миру в Україні та у світі в цілому. У виступі Президент наголосив на необхідності негайного захисту природи.
Зокрема, Президент Зеленський зазначив, що
• мільйони гектарів лісу в Україна спалені обстрілами
• майже 200 тисяч гектарів забруднені мінами й снарядами, які не розірвалися
• десятки вугільних шахт затоплено
• неможливо точно порахувати обсяг забруднення атмосфери від спалених нафтобаз та інших пожеж
• унаслідок російської агресії загинули 6 мільйонів свійських тварин
• тисячі гектарів ґрунту забруднено шкідливими речовинами. Більшість із них – це родючі ґрунти. Були родючі ґрунти
• Україні потрібне термінове нарощування кількості техніки та фахівців для розмінування, а також кошти й технології для відновлення очисних споруд.
Загрози ядерній та радіаційній безпеці
Внаслідок масованих російських обстрілів 15 листопада було відключено енергоблоки Хмельницької та Рівненської атомних електростанцій. Про це повідомила МАГАТЕ.
Підключення Хмельницької атомної електростанції до енергомережі було повністю втрачено 15 листопада о 18:35. Енергопостачання АЕС вдалося відновити за 9 годин. До того часу станція охолоджувалася лише за рахунок дизельних генераторів. На Рівненській АЕС 15 листопада автоматично відключився один із чотирьох енергоблоків через втрату однієї з ліній електропередач.
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі наголосив, що ці події показують: всі українські атомні станції перебувають під загрозою через російську агресію - не лише окупована Запорізька АЕС.
17 листопада Рада керуючих МАГАТЕ ухвалила третю резолюцію з моменту початку війни в Україні, закликаючи росію припинити всі дії на українських ядерних об’єктах. Також Агентство закликало рф негайно залишити Запорізьку АЕС.
«Рада висловлює серйозну стурбованість тим, що російська федерація не прислухалася до закликів Ради негайно припинити всі дії проти та на ядерних об'єктах в Україні, і просить, щоб російська федерація негайно це зробила», - йдеться в тексті резолюції. Водночас, глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі закликав створити захисну зону навколо АЕС, щоб припинити обстріли та зменшити ризик катастрофічної ядерної аварії.
Вранці 20 листопада 2022 року, зафіксовано щонайменше 12 обстрілів російськими військами майданчика Запорізької АЕС.
У результаті пошкоджено естакади зв‘язку зі спецкорпусами, баки запасу хімобессоленої води, система продувки парогенераторів, допоміжні системи одного з двох загальностанційних дизелів та інше обладнання інфраструктури станції. Також зафіксовано три влучання в районі підстанції «Райдуга».
Нещодавно Енергоатомом було ухвалено рішення, а Держатомрегулювання надано дозвіл щодо виведення енергоблоків 5 та 6 на мінімально контрольований рівень потужності для отримання пари, яка критично необхідна в зимовий період року для забезпечення безпеки енергоблоків, персоналу, населення та довкілля.
Характер та перелік пошкодженого обладнання ЗАЕС свідчить про те, що окупанти цілили та вивели з ладу саме ту інфраструктуру, яка була необхідна для запуску енергоблоків 5 та 6 і відновлення виробництва електроенергії Запорізькою АЕС для потреб України.
23 листопада після нової хвилі російських ракетних ударів через зниження частоти в енергосистемі України на Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій АЕС спрацював аварійний захист, внаслідок чого всі енергоблоки були автоматично відключені.
Також було зупинено живлення власних потреб Запорізької АЕС із енергосистеми. Станція перейшла в режим повного блекауту. Всі дизель-генератори - в роботі. Радіаційний фон на майданчиках АЕС і прилеглих територіях не змінився, всі показники в нормі.
Загарбники вкотре влаштовують ядерний шантаж та своїми діями наражають на небезпеку весь світ. Україна вчергове звертається до міжнародного співтовариства із закликом невідкладно вжити заходів для якнайшвидшої демілітаризації ЗАЕС, виведення з території станції та міста Енергодару всіх російських військових і повернення Запорізької АЕС під повний контроль України заради безпеки всього світу.
Атаки на інфраструктурні та промислові об’єкти
На зустрічі з прем’єр-міністром Великобританії Ріші Сунаком Президент України Володимир Зеленський зазначив, що внаслідок російських ракетних ударів пошкоджено вже близько половини української енергетичної інфраструктури. Зокрема:
3 листопада росіяни:
• атакували об’єкти енергетичної та водної інфраструктури у Кривому Розі ракетами та дроном-камікадзе;
• пошкодили підприємства й житлові будинки, об’єкти енергетики й водопостачання двох районів Миколаївської області.
5 листопада:
• внаслідок російського обстрілу загорілося приміщення з обладнанням для переробки деревини у Нікополі Дніпропетровської області;
• російськими обстрілами у Донецькій області знищено та пошкоджено 24 цивільних об’єкти, зокрема, завод і ТЕС.
6 листопада:
• російські окупанти атакували дронами-камікадзе промисловий об’єкт у Галицинівській громаді Миколаївської області;
• внаслідок російських ударів пошкоджено будівлі трьох підприємств у Запорізькій області.
11 листопада стало відомо, що російські війська під час відходу з Херсона підірвали ТЕЦ, обленерго та водоканал. Також російській терористи заподіяли шкоди і найбільший у Європі птахофабриці “Чорнобаївська”: понад 4 млн курей дорослого поголів’я і близько 700 тис молодняку загинуло без можливості їх утилізувати.
14 листопада під обстріли окупантів потрапив промисловий об'єкт в Індустріальному районі Харкова.
15 листопада росія випустила по Україні близько 100 ракет, обстріл став наймасовішим з початку повномасштабної війни. Під удар потрапили об'єкти критичної інфраструктури у Києві, Хмельницькому, Харкові, Львові, Рівному, Вінниці та інших містах. Багато міст частково залишилися без світла, по всій країні запроваджено аварійні відключення.
17 листопада росія завдала нової серії масованих ударів по українських містах. Підтверджено влучання в об'єкти критичної інфраструктури в Одеській, Харківській області та Дніпрі. Зокрема, росія здійснила масований обстріл газовидобувної інфраструктури на сході України. Пожежу, що виникла внаслідок обстрілів, ліквідовано.
18 листопада окупанти завдали 5 ракетних ударів по об'єкту промислової інфраструктури у Запоріжжі. Внаслідок обстрілу спалахнула пожежа.
Голова "Укренерго" Володимир Кудрицький на брифінгу 22 листопада заявив, що після масованих ракетних атак Росії на українську енергетичну систему в Україні практично не залишилося неушкоджених великих теплових і гідроелектростанцій, а також вузлових підстанцій "Укренерго".
23 листопада країна-терорист здійснила 67 пусків крилатих ракет по житлових будинках, теплових електростанціях і підстанціях у Києві, а також у Київській, Вінницькій, Львівській і Запорізькій областях. В результаті російських ударів сталися значні перебої в енерго-, тепло- та водопостачанні у більшості регіонів України.
Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Забруднюючі речовини можуть переноситися вітрами на великі відстані.
Атаки на об’єкти нафтогазової інфраструктури призводять до коротко- та довгострокових наслідків не тільки для довкілля, але й для здоров’я людей. У короткій перспективі пожежі створюють значне забруднення повітря, а токсична сажа від них осідає на землю поблизу осередків займання. Окрім прямих ризиків від вдихання продуктів горіння для здоров’я людей (особливо з хронічними захворюваннями органів дихання), довготермінове забруднення ґрунтів та вод важкими металами та токсичними залишками може підвищити постійні ризики для людей та нанести шкоду екосистемам. Про це йдеться у детальному огляді шкоди довкіллю України внаслідок атак на нафтогазову та вугільну інфраструктуру, опублікованому міжнародними громадськими організаціями Conflict and Environment Observatory та Zoï Environment Network.
Забруднення, яке безпосередньо спричинене бойовими діями
За даними Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого до 22 листопада 2022 року на території України знешкоджено 288 508 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2154 авіаційних бомб. Обстежено територію площею 75 216 га.
За даними ДСНС, на Херсонщині з початку деокупації знешкоджено більше 5 тисяч вибухонебезпечних предметів і обстежено 393 гектари території. Ситуація непроста – країна-терорист залишила по собі величезну кількість загроз. Міни, розтяжки, саморобні вибухівки, нерозірвані снаряди і навіть фугаси – щодня сапери знаходять і знешкоджують смертельні пастки окупантів.
Внаслідок ракетних ударів, завданих у липні-вересні 2022 року по Миколаєву, руйнувань зазнали будівлі навчальних закладів вищої та середньої освіти міста. Пошкодження спричинили засмічення будівельними відходами та уламками бойових частин ракет і снарядів земельних ділянок загальною площею 2,49 гектарів. Об’єм відходів, утворених за результатами ракетних ударів, перевищує 10 тонн. За даними ДЕІ, загальна сума збитків, завданих довкіллю, складає понад 562 мільйона гривень.
Руйнування будівель та поселень призводить до забруднення довкілля будівельним сміттям та азбестом. Наслідки такого забруднення для довкілля будуть проявлятися роками.
Шкода заповідникам та екосистемам, що охороняються
За повідомленням порталу WowNature, 12 жовтня було деокуповано 95 % території Національного природного парку «Святі Гори», що знаходиться у північній частині Донецької області, довкола Святогірська, Лиману, Білогорівки та низки населених пунктів, про які часто говорять у новинах зі східного фронту. З початку повномасштабної війни парк втратив двох співробітників, майно, будівлі, зазнав шалених екологічних збитків. Попри це співробітники повертаються до нацпарку, допомагають громаді та сподіваються на відновлення.
За даними Української природоохоронної групи, на Херсонщині українські військові повністю звільнили Національний природний парк "Кам'янська Січ", який був в окупації 8 місяців. За цей час російські війська розграбували нацпарк, знищили будівлю адміністрації та спалили 635 гектарів цінних ділянок з червонокнижними рослинами.
На території парку зростає понад 500 видів судинних рослин, серед них 46 особливо цінних видів, які перебувають під охороною. Зокрема, наголоватки волошкові включено до Резолюції № 6 Бернської конвенції, а також рідкісні оселища.
Частково звільнено НПП «Нижньодніпровський», який є найбільшим в Україні та охоплює дельту Дніпра від Каховського водосховища до Бузького лиману. Територія нацпарку - одна з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів в Європі. Лише в нижній течії - від Каховської ГЕС до Дніпровсько-Бузького лиману - річка Дніпро зберегла свій відносно природний стан. У парку відмічено 71 вид тварин та 32 види рослин, що включені до Світового Червоного списку МСОП, до Європейського Червоного списку, до Червоної книги України та до Червоного списку Херсонської області. Тут розташовані об'єкти природно-заповідного фонду України та водно-болотне угіддя міжнародного значення «Дельта р. Дніпро» (Рамсарські угіддя). Заплава та лівобережні райони нацпарку досі окуповані, а центральна частина перебуває на лінії фронту.
Деокупований також відомий Станіславський заказник (Станіславський каньйон). Загалом на Херсонщині деокуповано 25 територій природно-заповідного фонду загальною площею понад 18 тис.га. Це приблизно 13% природно-заповідного фонду Херсонщини.
До моменту звільнення Миколаївщини та частини Херсонщини серед парків, які найбільше страждали від воєнних дій, був РЛП «Висунсько-Інгулецький» на Миколаївщині: через парк проходила лінія фронту. Частково парк був окупований, а саме заказник «Мурахівський», що входить до його складу. На Миколаївщині звільнені ботанічні заказники «Івано-Кепіне», «Єлизаветівка» та ландшафтний заказник «Біла Криниця».
Окупованими на Миколаївщині залишаються 3 об’єкти природно-заповідного фонду: ділянки Чорноморського біосферного заповідника (Воложин ліс, о. Довгий, о. Круглий), НПП «Білобережжя Святослава», РЛП «Кінбурнська коса». Загальна площа окупованого природно-заповідного фонду Миколаївщини становить близько 18 тис. га.
Перед втечею з Херсону російські загарбники викрали та вивезли в тимчасово окупований Крим більшість тварин із місцевого зоопарку - зокрема, ламу, вовка, віслюка, білок і єнота. Окупанти знущаються з викраденого єнота і утримують його в неналежних умовах.
Шкода водним ресурсам
Перед втечею з Херсона у ЗМІ з'явились повідомлення, що російські війська в портах підривають та знищують українські судна та катери, внаслідок чого відбувається забруднення території та акваторії портів паливно-мастильними матеріалами, які течією несе у дельту Дніпра, а далі у напрямку заповідної зони національного природного парку "Нижньодніпровський".
Відповідно до інформації Обласної військової адміністрації у Херсонській області, наданої Держекоінспекції, об'єм паливно-мастильних матеріалів, що потрапили у водні ресурси, становить 10 тонн. Фахівці Держекоінспекції здійснюють розрахунок збитків, завданих довкіллю окупантами.
Оскільське водосховище входить до ТОП-10 України за площею та об’ємом. За даними УПГ, удруге з лютого відбувся частковий підрив його греблі (околиці села Оскіл Харківської області): у жовтні, тікаючи від ЗСУ, росіяни її підірвали. Оголення приблизно 9000 га дна водосховища в травні є однією з найбільших змін у довкіллі через російсько-українську війну. Теперішня площа осушення не менша.
Неповне руйнування греблі (а, ймовірно, лише кількох її шлюзів) насправді призвело до знищення тимчасових екосистем, утворених на місці штучного водосховища. Водночас це не створило умов для природного відновлення річкових екосистем. Риби не можуть вільно пересуватися повз греблю, річкові відклади далі накопичуються під її стінкою.
У вищезгаданому огляді шкоди довкіллю України внаслідок атак на нафтогазову та вугільну інфраструктуру детально аналізуються наслідки спричиненої російською атакою пожежі на нафтобазі у селищі Калинівка Київської області. Зокрема, дослідження констатує забруднення і фактичне знищення розташованого поблизу зруйнованої нафтобази ставка.
Чорне та Азовське моря
Російські війська розмістили в акваторії Чорного моря велику кількість мін, які загрожують як судноплавству, так і людям та морським тваринам в Україні та інших країнах чорноморського регіону.
5 листопада внаслідок штормової погоди до одного з пляжів Одеси винесло якірну міну. Силами оборони був здійснений контрольований підрив у прибережних водах, загрозу ліквідовано. Мінна небезпека є одним із ризиків під час відвідування прибережної зони. Радіус уламкового ураження такого снаряда може сягати 100 м. Міна може мимоволі здетонувати у безпосередній близькості до урізу води.
